ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Кам’янської гімназії на 2023-2024 навчальний рік

Схвалено                                                                                      ЗАТВЕРДЖУЮ:

на засіданні педагогічної ради

                                                                                         Директорка гімназії ______ Н.А.Желізник

Протокол № 1 від 31.08.2023р.                                                                                                                                                                                                                                   

Голова педради

 _______________ Н.А. Желізник

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Кам’янської гімназії 

 Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради

Кам’янець-Подільського району Хмельницької області

на 2023-2024 навчальний рік

\

Кам’янська гімназія  Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради

Кам’янець-Подільського району Хмельницької області

І. ПРИЗНАЧЕННЯ ГІМНАЗІЇ ТА ЗАСІБ її РЕАЛІЗАЦІЇ

Кам’янська гімназія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.

Головною метою гімназії  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

        Головними завданнями гімназії є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання толерантного ставлення до оточення, поваги до  державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, навколишнього середовища, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу.

 Гімназія несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

        Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в гімназії, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання свідомого ставлення до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, толерантності, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тобто призначення гімназії, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітня програма Кам’янської гімназії  Слобідсько-Кульчієвецької

сільської ради є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) ступенях навчання.

          Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Постанов Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 та від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової загальної освіти»,  від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»,  від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України, від 08.10.2019 №№1272, 1273, від 19.02.2021 №235, від 20.04.2018 №405, від 03.08.2022 №698 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти»:

• для 1-2-х класів – за Типовими освітніми програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019 №1272 ( О. Я. Савченко);
• для 3-4-х класів – за Типовими освітніми програмами для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019 р. № 1273 (О. Я. Савченко);
•  для 5-6 класів(адаптаційний цикл)  - за Типовою освітньою програмою для 5-6 класів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021 року, таблиця 3;

- для 7-9-х класів– за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1.

          Освітня програма складена на 2023-2024 навчальний рік  і затверджена  рішенням педагогічної ради від   31.08.2023  року (протокол № 1).

Освітня програма передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.

Освітня програма містить:

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

-загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

-опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

-опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості

освіти.

Освітня програма схвалюється педагогічною радою гімназії та затверджується директором,  оприлюднюється на вебсайті гімназії.

На основі освітньої програми заклад складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

ІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

Навчальний план Кам’янської гімназії  Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження спецкурсів, курсів за вибором та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.

Навчальний план зорієнтований на роботу гімназії  за 5-денним навчальними тижнем.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Загальний обсяг навчального навантаження

Кількість класів:

1–4 кл. – 4; 5–9 кл. – 5

Орієнтовна кількість учнів:

1–4 кл. – 49 учнів; 5–9 кл. – 42 учнів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (ст. 12).

Середня наповнюваність класів складає:

1–4 кл. – 12; 5–9 кл. – 10.

Всього класів – 9, учнів – 91, середня наповнюваність – 10.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1–4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для учнів 1 класу - 805 годин/навчальний рік, 2 класу – 875 годин/навчальний рік, 3 класу – 910 годин/навчальний рік, 4 класу – 910 годин/навчальний рік. 

  Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів складає 5722,5 годин/навчальний рік: для 5 класу – 1085 годин/навчальний рік, 6 класу – 1190 годин/навчальний рік, 7 класу – 1120 година/навчальний рік, 8 класу – 1137,5 годин/навчальний рік, 9 класу – 1190години/навчальний рік.

Години варіативної складової передбачено на :

додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей:

навчання грамоти  у 1-4 класах - по 1 годині на тиждень;

Всього з варіативної частини виділено 4 години.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, від 30 вересня 2020 р. № 898.

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

Освітня галузь «Технології» у 8-9-х класах реалізується через предмет «Трудове навчання» (обслуговуюча праця – для дівчат, технічна праця – для хлопців).

Предмети: «Трудове навчання», «Технології» реалізується варіативними модулями:

Предмет «Фізична культура» реалізується варіативними модулями:

Реалізація завдань мистецької освітньої галузі здійснюється через вивчення окремих предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» у 1-7 класах, у 8-9 класах - інтегрованого курсу «Мистецтво».

У 2023-2024 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів, на які виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:

Навчання у гімназії  І ступеня (початкова освіта) здійснюється за такими освітніми галузями:

для 1-4 класів (Саченко О. Я., цикл І (1-2 класи) , цикл ІІ (3-4 клас)

Очікувані результати навчання здобувачів початкової  освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, практикуми, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, кейси, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Діти з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Навчання у гімназії ІІ ступеня (базова середня освіта)передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети, інтегровані курси. Вони охоплюють

інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Очікувані результати навчання здобувачів базової  освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей, 5 клас:

Мовно-літературна

Математична

Природнича

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична галузь

Інформатична

Технологічна

Мистецька

Фізична культура

Перелік освітніх галузей, 6-9 класи:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, кейс-уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Тривалість уроків у 5-9 класах – 45 хвилин.

ІІІ. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ГІМНАЗІЇ

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно- і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальногімназійні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проєктах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне (поточне) оцінювання;

2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);

3) державна підсумкова атестація учнів;

 Формувальне (поточне) та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам освітньої програми закладу освіти, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.

 Формувальне (поточне) та семестрове оцінювання  здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання. 

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається   учневі.

Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів повної загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію на кожному рівні повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації випускників на кожному ступені навчання визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інструменти для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти регламентовано шкільним Положенням про моніторинг якості освітнього процесу, затвердженим на засіданні педагогічної ради, протокол № 1 від 26.01.2010 року.

Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі (ст.42 Закону України «Про освіту»), запобігання порушень академічної доброчесності (академічний плагіат,само плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, необ’єктивне оцінювання, шахрайство, хабарництво,несанкціонована співпраця, службова недбалість, зловживання впливом), посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності,всі учасники освітнього процесу дотримуються  Положення про академічну доброчесність, затвердженого на засіданні педагогічної ради школи, протокол № 7 від 16.03.2021р.    

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті повторного проходження оцінювання(контрольна робота, іспит, залік тощо); при моніторингу якості знань не зараховуються результати участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі  в інших олімпіадах, конкурсах.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання, щорічної винагороди;

- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання інформації без посилань на джерела, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

- надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

4. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу. 

          Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. 

          Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів. 

          Принципи партнерства застосовуємо: 

• повага до особистості; 

• доброзичливість і позитивне ставлення; 

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага; 

• розподілене лідерство (активна громадянська позиція, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

          Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

          Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. 

          Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

          Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини; 

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості; 

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

5. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

          Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту базової освіти, який почав діяти у 2022-2023 навчальному році. Адже цей документ  має новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання.

          Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників. 

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти: 

          • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку,  здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи; 

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів; 

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших; 

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій); 

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Структура 2023-2024 навчального року

2023-2024 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2023 року святом  Дня знань. Відповідно до п.3 ст.10 розділу ІІІ Закону України «Про повну  загальну середню освіту» навчальний рік триває не менше 175 навчальних днів та закінчується не пізніше 28 червня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою з осінніми, зимовими, весняними канікулами. Орієнтовна структура навчального року:

І семестр – з 01.09.2023 р. по 22.12.2023 р.

ІІ семестр з 08.01.2023 р. по 31.05.2024р.

Осінні канікули – з 23.10.2023 р. по 29.10.2023 р.

Зимові канікули – з 23.12.2023 р. по 07.01.2024 р.

Весняні канікули - з 25.03.2024 р. по 31.03.2024 р.

31 травня 2024 року - свято Останнього дзвінка.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової середньої  школи.

Орієнтовні дати вручення документів про освіту для випускників 9 класу – 18 червня 2024року.

Додаток 1

Перелік програм

для вивчення предметів інваріантної складової робочого навчального плану  у 2023-2024 навчальному році

Додаток 2

Перелік програм

для вивчення предметів варіативної складової робочого навчального плану  у 2023-2024 навчальному році

Додаток 3

Схвалено                                                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради                                                            Директорка гімназії

(протокол № 1 від 31.08.2023р.)

Голова педагогічної ради

______________ Желізник Н.А.                                                 _____________ Желізник Н.А.   

Навчальний план для 1-2 класів

Кам’янської гімназії

Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради

(Наказ МОН України №1272 від 08.10.2019, «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів ЗЗСО (за О. Я. Савченко)

Додаток 4

   Схвалено                                                                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради                                                            Директорка гімназії

(протокол № 1 від 31.08.2023р.)

Голова педагогічної ради

______________ Желізник Н.А.                                                        _______ Желізник Н.А.

Навчальний план для 3-4 класів

Кам’янської гімназії

Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради

(Наказ МОН України №1273 від 08.10.2019, «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4 класів ЗЗСО (за О. Я. Савченко)

Додаток 5

Схвалено                                                                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО:

на засіданні педагогічної ради                                                                    Директорка гімназії

Протокол № 1 від 31.08.2023р.                                                             ___________ Желізник Н.А.

Голова педагогічної ради

______________ Желізник Н.А.

Навчальний план для 5-6 класів

 Кам’янської гімназії

Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради

(Наказ МОН України від19.02. 2021 р. № 235

«Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, (додатки 1,3)